Саме так охарактеризував дії колекторських фірм, які сьогодні займаються «витрясанням» боргів з позичальників банків, міністр юстиції Микола Оніщук. Якщо банки передають цим фірмам інформацію персонального характеру про своїх боржників без їхньої згоди, то це є порушенням українського законодавства. Такі порушення можна кваліфікувати як злочин: стаття 182 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, стаття 189 — за вимагання виконання кредитних чи інших зобов’язань, стаття 353 — за примушування до того ж виконання цивільно-правових зобов’язань.
Міністр юстиції рекомендує громадянам, які отримують від колекторів телефонні дзвінки, погрози, негайно звертатися до правоохоронних органів, прокуратури, СБУ, оскільки тут ідеться про порушення гарантованих Конституцією прав щодо таємниці інформації про сім’ю, майновий стан тощо. Можна звернутися й до НБУ, зокрема до департаменту банківського нагляду. Порушення банківської таємниці означає, що в банку є конкретний посадовець, який допустив просочення інформації, і його теж можна притягнути до відповідальності — адміністративної чи навіть кримінальної, якщо є ознаки складу злочину, вважає міністр. Адже банки за розголошення персональної інформації про клієнта без його згоди несуть відповідальність перед НБУ, в тому числі у формі позбавлення ліцензії на заняття банківською діяльністю.
Михайло ЗАДОРОЖНИЙ
Радив би усім-вивчайте свої права,добивайтесь правди.
