Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю: Ян Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, 15 березня 1548 року отримує привілей на будівництво греблі та створення ставу. Збудовано водойму в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар, що забезпечує фортеці Тарновського ще більшу неприступність.
Межі ставу в середині XVI століття встановлювалися: від Кутківець до Тернопільського замку з заходу на схід. Уздовж львівської дороги, що виходила із однойменної брами, було збудовано високу греблю. У привілеї 1550 року Ян Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов'язки входить направа греблі великого ставу, водоспуску і лотоків. Спуск ставу давав що три роки прибуток 16-24 тисячі золотих. У той час довжина ставу становила 7 км, ширина — 2-3 км.
Став і мав значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види. Уже на початку ХХ століття водойму взяв у оренду тернопільський підприємець Володимир Трач, який експортував рибу до Польщі.
Занепад Тернопільського ставу

Став у минулому часто зазнавав занепаду, зазвичай під час татарських і турецьких нападів. Проте найбільше занепав став у міжвоєнний період ХХ століття, коли Тернопіль перебував під польською владою: у водоймі був низький рівень води — вода була замуленою, став густо заростав.
До середини ХХ століття між Старим замком та Надставною церквою існував найдавніший район Тернополя — Підзамче, де знаходився і міський ринок, від якого походить назва сучасної вулиці — Старий ринок. На Підзамчі мешкали переважно ремісники та рибалки. У наш час ця історична місцевість не збереглась: залишились лише два будинки, що колись оточували ринок, та кілька будинків на вулиці Над ставом.
Комсомольське озеро

На Комсомольському озері, 1950-і рр.
Під час Другої світової війни Тернопільський став був повністю знищений. У п'ятдесятих роках минулого століття відбувається масштабна відбудова Тернополя — і, коли було прийнято рішення про підпорядкування всіх водних ресурсів місцевій владі у 1956 році, Тернопільський став почали відновлювати. Тоді було збудувано нову греблю — і рівень води став вищим, ніж раніше. Нове водосховище зайняло значно більшу площу — понад 300 гектарів, і назвали його Комсомольським озером. Між водоймою та центром міста заклали парк імені Шевченка, який протягнувся вздовж східного берега озера. Було споруджено і острів Кохання.
У 60-х роках пляж біля Старого замку було ліквідовано і збудувано центральну пристань та створено стоянку для катерів, яхт і моторних човнів. Широкі сходи, що ведуть до пристані, розділив каскад штучних водоспадів, який назвали у честь головного архітектора міста Гронського — «Сльози Гронського». На березі новоствореної зеленої зони збудували ресторан «Поплавок», з тераси якого відкривався вид на центральну частину міста, а біля ресторану створили новий пляж «Ближній»; неподалік села Пронятин створили ще один пляж — «Дальній». У сімдесятих роках двадцятого століття стоянку човнів перенесли на протилежний берег міста, де був створений Морський клуб.
Розвиток судноплавства

Теплохід «Герой Танцоров»
У 1968 році в Тернополі з'явився теплохід, названий на честь одного з визволителів міста від німецької окупації Григорія Танцорова 1944 року. Саме судно збудоване у 1963 році в Білорусі. Майже п'ять років теплохід ходив по Дністру за маршрутом від Старої Ушиці Хмельницької області до Мельниці-Подільської Тернопільської області. Судно мало назву «Заліщики».
У 1966 році на озері з'явився значно менший «ПТ-50» («Пасажирський теплохід — п'ятдесятий проект»), збудований у 1966 році. Відпочиваючі розрізняли теплоходи, які перебували у власності Морського клубу, на «великий катер» та «малий катер». У спекотні літні вихідні «ПТ-50» та «Герой Танцоров» разом виходили в рейс, а в більш прохолодний період обидва теплоходи працювали окремо, по черзі. Теплоходи зупинялися біля готелю «Москва», біля ресторану «Хутір», «Дальнього пляжу» та села Пронятин. Останню зупинку скасували під час будівництва пішохідного мосту, який зараз з'єднує «Дальній пляж» та село Біла.
На початку 1990-х років відомство, якому підпорядковувались теплоходи, розформували, і, щоб зберегти судна від розбазарювання, їх передали в оренду приватній фірмі «Торговий Дім, Тернопіль». Однак нестабільна економіка держави призвела до того, що новий власник випускав у рейс лише один теплохід — «Герой Танцоров». Інший — ПТ-50 не працював. У 2005 році теплоходи передали на баланс комунальному підприємству «Тернопільелектротранс», яке до того обслуговувало випуск на лінії тільки тролейбусів. Після капітального ремонту «Героя Танцорова», який здійснили у 2006 році, йому замінили ходову рубку на нову, зроблену з кузова тролейбуса «Škoda 9Tr». Наразі обговорюється питання капітального ремонту іншого теплоходу — ПТ-50.

Створення парків
У вісімдесятих роках ХХ сторіччя благоустрій територій довкола Комсомольського озера не припинявся. За греблею створили гідропарк «Піонерський», який з часом перейменували у «Топільче». А біля підніжжя лісопарку «Загребелля» спорудили готель «Москва». Згодом готелю дали назву «Галичина».
Також на Тернопільському ставі є два острови: острів Закоханих та «Чайка». Поблизу острова «Чайка» є прокат катамаранів.
Флора і фауна

Острів на Тернопільському ставі

У Тернопільському ставі водиться багато коропів,сомів та щук. Зокрема, деякі водолази стверджують, що окремі соми досягали довжини до 2-ох метрів.
Є також багато водоростей, переважає жовта водяна лілія, що цвіте наприкінці червня. На заході ставу біля району Пронятин і села Біла росте очерет та різні види верби.
На Тернопільському ставі плавають і розмножуються дикі качки і чайки.
Великий фонтан

Старий фонтан і теплохід ПТ-50 на Тернопільському озері.


У 1975 році на Комсомольському озері з'явився великий фонтан, який одразу ж охрестили «Струменем Кородюка» на честь тодішнього міського голови. Висота центрального струменя сягала п'ятнадцяти метрів, бокових — п'яти метрів. Фонтан виконував не лише естетичну функцію, а ще й екологічну. Оскільки в Комсомольському озері вода через відсутність течії попід східними берегами застоювалась, виникла необхідність у будівництві якого-небудь механізму, що міг би її перемішувати. Так і з'явилась ідея спорудження фонтану.
Через великі витрати на його функціонування, водограй працював не щодня, а переважно по вихідних та у святкові дні. У 1990-х роках через економічну кризу фонтан вивели з експлуатації. З 2000-го року фонтан працював лише на Великдень, у День незалежності України та День міста Тернополя. Навесні 2003 року через відсутність належного ремонту конструкцій під час танення криги фонтан затонув. Відновити його було неможливо, тому восени 2007 року коштом спонсорів був встановлений новий.
Фонтан "Спогад"

На місці великого фонтану, у вересні, оператор мобільного зв'язку Київстар GSM встановив новий фонтан. 11 грудня 2007 року, було підведено підсумки конкурсу на краще ім'я новому фонтану. Йому дали ім'я "Спогад"
Спортивні заходи

В радянський період довкола Комсомольського озера було створено велику відпочинкову інфраструктуру. У серпні 1987 року Тернопіль був центром проведення чемпіонату світу з водномоторних видів спорту.
Перейменування

Комсомольське озеро перейменували в 1992 році, і з того часу водойма називається Тернопільським ставом, який також називають Тернопільським озером.