У більшості з нас є автомобілі, якими ми керуємо, отримуємо від цього задоволення. При цьому, жоден з водіїв не їздить ідеально, дотримуючись абсолютно всіх правил дорожнього руху. В наших умовах, при подібному стані автомобільних доріг це майже неможливо. Але рано чи пізно одне з правопорушень помітить працівник Державтоінспекції, який неодмінно зупинить автомобіль і почне складати протокол за вчинене правопорушення. Значна кількість водіїв при цьому розгублюється, роблять суттєві помилки при заповненні протоколу, при написанні пояснень та взагалі у спілкуванні з представником влади. За вчинення значної кількості порушень правил дорожнього руху працівники ДАІ вправі на місці виносити постанову про притягнення водія до відповідальності (накладати штраф). Якщо постанову вже винесено, і водій не згоден з накладенням на нього штрафу, залишається лише оскаржувати постанову вищестоящому керівництву представника влади, йти до суду, звертатись у прокуратуру або ж сумлінно сплатити суму штрафу. Ми не будемо розглядати випадки та способи оскарження винесеної постанови. З цього приводу в мережі Інтернет є достатньо порад, висновків, думок та готових шаблонів скарг і позовів.

Зосередимо увагу на іншому.

Якщо би водієві після складання протоколу надали принаймні декілька днів для того, щоб підготувати заперечення на інкриміноване йому правопорушення, порадитись з правознавцем, детально вивчити протокол та фотознімки (відеозаписи), ретельно розібратись із дорожньою ситуацією, яка стала ймовірною причиною вчинення порушення… І тільки після цього виносили постанову по справі. Можна здогадатись, що про такий перебіг подій можна тільки мріяти (Не в правилах наших працівників ДАІ відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні – склав протокол і відразу ж постанову про накладення штрафу виписують (показник по штрафу зроблено!)). Однак, водій власними силами може зробити неможливим винесення постанови одночасно з протоколом, і як наслідок, виграти час для підготовки захисту свої прав.
Цей проміжок часу для водія є дуже важливим – водій, по-перше, заспокоїться та зможе зосередитись на проблемі звинувачення, яке йому фактично пред’явлено у протоколі, по-друге, зможе виразно та грамотно сформулювати пояснення до протоколу, по-третє, отримає можливість самостійно перевірити правомірність дій працівника ДАІ під час зупинки водія та складання протоколу. Для цього не потрібно докладати багато зусиль чи професійно володіти знаннями в галузі права. Необхідно лише знати декілька випадків, коли розгляд справи на місці складання протоколу неможливий в силу закону або ускладнений певними обставинами. Мова не йде про те, що необхідно впасти на проїжджу частину і вдавати, що болить живіт, чи схопила судома, чи стався серцевий напад, і потрібна невідкладна допомога (хоча такі випадки в практиці існують і інколи рятують від покарання за керування в нетверезому стані).

Правова допомога
Розглянемо перший необхідний крок у поведінці водія, який є головним та основоположним всіх наступних. Це право на захист – правову допомогу. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ...при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями …59,… цієї Конституції.»
Право на правову допомогу мають навіть самі юристи, оскільки, наприклад, юрист з сімейних правовідносин може не володіти знаннями в галузі законодавства про адміністративні правопорушення. Слід також зауважити, що право на правову допомогу гарантоване також міжнародними документами, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997; статтею 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973; принципами 1, 19 «Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27серпня – 7 вересня 1990 року.
Згідно законодавства про адміністративні правопорушення, щоб отримати право на правову допомогу, про це слід заявити клопотання. Якщо водієві буде у цьому відмовлено працівником ДАІ, такі дії будуть визнані незаконними в судовому порядку, а постанову про накладення штрафу без надання права на правову допомогу – скасовано. Адже, водій в такому випадку буде позбавлений свого законного права на отримання кваліфікованої юридичної допомоги, що суперечитиме не лише законодавству України та Основному Закону (Конституції), а й міжнародним правовим актам, що діють і на території нашої держави. Крім того, Пленум Верховного Суду України Постановою №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності (п.24).
Отже, при складенні стосовно водія протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, слід обов’язково подати клопотання про надання права на правову допомогу, а в графі протоколу «пояснення» зробити запис: «З обставинами викладеними в протоколі не згоден, порушень правил дорожнього руху не вчиняв. Мною заявлено клопотання про надання права на захист, що додається.»

Подання додаткових документів
Наступним кроком є реалізація права на подання додаткових документів для вірного вирішення справи та визначення розміру покарання, якщо таке буде накладене. Адже, у відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: …чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,…а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законодавець недарма за кожне порушення правил дорожнього руху встановив диференційований підхід щодо відповідальності порушника. Тобто, за одне й те саме порушення до різних осіб може бути застосовано різний рівень покарання в залежності від наявності чи відсутності певних пом'якшують і обтяжують факторів, особи самого порушника чи його майнового стану.
На момент складання протоколу про адмінпорушення неможливо з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують вину та ступінь вини водія, також неможливо надати відомості, що характеризують майновий стан водія та його особистість. Для підготовки та подання таких документів в якості доказів водію потрібен певний проміжок часу. Всі ці обставини підлягають безумовному встановленню, оскільки, впливають на відповідальність та міру покарання.
Отже, якщо буде заявлено клопотання про встановлення зазначених обставин, розгляд справи на місці складення протоколу неможливий та підлягає відкладенню на пізніший час, оскільки, в іншому випадку, справу буде розглянуто із порушенням принципів всебічності, повноти та об’єктивності.
Таким чином, буде доречним заявити таке клопотання та отримати час для пошуку і подання додаткових документів, що можуть значно вплинути на розмір покарання.

Місце розгляду справи
А як бути, якщо стосовно водія складено протокол у місці значно віддаленому від його постійного місця проживання, і він, при цьому, виявив бажання скористатись правовою допомогою та надати додаткові документи, і справа не може бути розглянута в даний час? Адже, за загальним правилом, у відповідності до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Водій і його захисник змушені будуть повторно прибути для розгляду справи до тієї місцевості, де складався протокол? Чи не так?
Не слід розчаровуватись. Для окремих випадків, законодавець передбачив можливість розгляду справи не тільки за місцем вчинення правопорушення, але й за місцем проживання порушника. Так, згідно ч.2 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Отже, в такому випадку буде доцільним при складенні протоколу заявити письмове клопотання про визначення місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Всі вищезазначені заходи нададуть водіям в спілкуванні з представниками ДАІ можливість досягнути ефективного результату, притаманного будь-якій правовій державі, - всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Нехай щастить Вам у дорозі!